Таку назву мала ХХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю, яка зібрала в нашому університеті науковців, освітян, керівників структурних підрозділів та практикувальних медиків з усієї України. Її завданням було розв’язання актуальних проблем модернізації освітнього процесу. Освітянський форум мав на меті допомогти науковцям, викладачам і лікарям-практикам зорієнтуватися в сучасних вимогах і реагувати на виклики, які стоять перед закладами вищої освіти, зокрема медичного профілю.
Конференція відбулася у змішаному форматі, що дозволило гармонійно поєднати особисту присутність учасників у залі засідань університету та дистанційне під’єднання колег через платформу Microsoft Teams.
Відкрив форум проректор з науково-педагогічної роботи, професор Аркадій Шульгай. У своєму вітальному слові він наголосив на важливості запозичення передового європейського досвіду та його адаптації до національних особливостей, регіонального контексту й викликів сьогодення в медичній галузі України. Заклад вищої освіти має відповідати вимогам часу, реагувати на виклики, використовувати у своїй діяльності нові напрацювання, запроваджувати диджиталізацію освітнього процесу та здійснювати набір на нові освітні програми.
Конференція тривала впродовж двох днів. Перший присвятили пленарним і секційним засіданням, другий – стендовим доповідям і підбиттю підсумків. Перший день роботи відзначився насиченою програмою. Доповідачами були представники з Тернополя, Івано-Франківська, Києва, Львова, Харкова, Запоріжжя, Чернівців і Вінниці. Модерували форум проректор з науково-педагогічної роботи Аркадій Шульгай, керівник навчального відділу Андрій Машталір і начальник відділу внутрішнього забезпечення якості вищої освіти Володимир Радчук.
«Протезування-ортезування»: фокус професії на пацієнта
У центрі уваги наукової спільноти було питання освітньо-професійної програми «Протезування-ортезування» другого (магістерського) рівня вищої освіти. Досвідом її реалізації в ТНМУ поділилася професорка Тетяна Бакалюк. Згідно з концепцією Rehabilitation 2030 Всесвітньої організації охорони здоров’я та стандартами International Society for Prosthetics and Orthotics (ISPO), протезист-ортезист має бути повноправним членом мультидисциплінарної команди, володіти не лише технологічними навичками, а й глибокими клінічними знаннями в галузі біомеханіки, патології та функціональної діагностики, наголосила доповідачка. Впровадження цієї програми є логічною відповіддю на сучасні виклики.
Ключовою особливістю втілення програми «Протезування-ортезування» в нашому університеті стала модель мультидисциплінарної академічної взаємодії, де сертифіковані фахівці-практики тісно співпрацюють з академічним персоналом. Особливу цінність становить практичне навчання у протезно-ортезних лабораторіях, де студентів безпосередньо залучають до процесу виготовлення виробів – від роботи з матеріалами до складання та технічного налаштування сучасних протезних систем. Важливим етапом також є здобуття досвіду в реабілітаційних відділеннях, де майбутні фахівці працюють у складі мультидисциплінарної команди.
Суттєвим кроком у розвитку програми, як зазначила Тетяна Бакалюк, є поєднання навчання на клінічних базах і можливість відпрацьовувати практичні навички в умовах симуляційно-орієнтованого навчання у відповідних тематичних лабораторіях університетського центру. Використання симуляційного обладнання та віртуальних пацієнтів, як засвідчує досвід, є сучасним та ефективним підходом до формування професійних компетентностей майбутніх фахівців. Інтеграція симуляційних методів навчання створює умови для розвитку критичного самоаналізу, де оцінка помилок та успіхів під час дебрифінгу стає стимулом до змін у професійних підходах.
Задля практично-орієнтованого навчання та належної підготовки здобувачів в університеті створили навчально-практичний центр «Лабораторія симуляційного навчання з «Протезування-ортезування». Вона діє на базі Центру симуляційного навчання за благодійної підтримки некомерційного соціального підприємства Penta, професора Університету прикладних наук Верхньої Австрії (FH UpperAustria) Хуберта Еггера, а також компанії DTCare. Лабораторія оснащена сучасними комплектувальними для складання та налаштування протезно-ортезних виробів, зокрема гідравлічними, механічними та електронними колінними вузлами, універсальними протезними стопами, біонічними протезами верхніх кінцівок різних типів, манекенами, а також додатковим і спеціалізованим обладнанням.
Заняття в лабораторії відбуваються в межах низки фахових дисциплін, зокрема «Основи протезування-ортезування», «Технічні навички в протезуванні-ортезуванні», а також певних тем дисциплін «Протезування» і «Ортезування». Для кожного здобувача з підприємством укладається окремий договір. Згідно з ним на базі практики призначається супервізор, який відповідає за виконання студентом програми практики. З цим фахівцем університет укладає угоду цивільно-правового характеру. Супервізор обов’язково повинен бути сертифікованим протезистом-ортезистом.
Ще одним інноваційним аспектом освітньої програми є застосування ОСКІ. Використання цієї методології дозволило забезпечити рівні умови для кожного здобувача через чіткий регламент проходження станцій. Такий підхід не лише відповідає національним вимогам медичної освіти, а й виступає надійним фільтром якості підготовки, гарантуючи, що до клінічної практики допускаються лише ті студенти, які продемонстрували здатність діяти відповідно до затверджених стандартів.
Цифрова еволюція напряму «протезування-ортезування», зауважує Тетяна Бакалюк, висуває нові вимоги до підготовки фахівців. Перехід від традиційних мануальних методів до використання систем 3D-сканування, комп’ютерного моделювання та адитивних технологій дозволяє змінити фокус професії із суто технічних аспектів на модель допомоги, орієнтовану на пацієнта. У структурі розробленої освітньої програми цей напрям утілений через інтеграцію дисциплін з цифрового дизайну та автоматизованого виробництва на базі Центру симуляційного навчання та інших лабораторій у межах співпраці з партнерами. Такий підхід дозволяє не лише оптимізувати процес виготовлення виробів, а й розширити можливості магістра з протезування-ортезування щодо забезпечення персоналізованого підходу, де технологічні рішення стають інструментом для досягнення клінічно значущих цілей та підвищення задоволеності пацієнта результатами реабілітації.
Навчальний курс для студентів «3D-моделювання декоративно-захисних накладок для відновлення втраченого об’єму кінцівки, захисту протеза та запобігання пошкодженню одягу» проводять у межах соціального благодійного проєкту, він передбачає виготовлення 3D-друкованих пристроїв для людей, які постраждали внаслідок війни. Це практичне навчання, під час якого студенти знайомляться із сучасними технологіями 3D-моделювання та друку в медицині.
ОСП(К)І: інноваційний формат оцінювання
У межах конференції доцентка Наталія Галіяш презентувала унікальний досвід ТНМУ щодо використання штучного інтелекту для створення стандартизованого пацієнта під час проведення ОСП(К)І. У нашому університеті ОСП(К)І є інтегрованим елементом системи оцінювання та важливою складовою ІІ етапу Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ), а багаторічний досвід симуляційного навчання й участь у міжнародних освітніх проєктах створили потужне підґрунтя для впровадження ШІ-технологій.
19 березня 2026 року в Центрі симуляційного навчання ТНМУ відбулося пілотування СП-ШІ з використанням текстового, голосового та візуалізованого форматів взаємодії. Пілотування втілили на станціях хірургії, гінекології та педіатрії, що дозволило оцінити потенціал технології в різних клінічних контекстах. Особливе зацікавлення викликала педіатрична станція, де було використано відеоаватар матері пацієнта. Це дало можливість оцінити не лише клінічне мислення студентів, а й їхні комунікативні навички взаємодії з батьками дитини.
Окрему зацікавленість учасників конференції викликало поєднання інструментів OpenAI/ChatGPT, ElevenLabs та Trulience, що дозволило створити високореалістичні клінічні сценарії з інтерактивним діалогом і відеоаватарами. Після успішного пілотування цей досвід було масштабовано й нині студенти шостого курсу ТНМУ вже складають випускний іспит у форматі ОСП(К)І з використанням СП-ШІ, стаючи одними з перших в Україні учасниками такого інноваційного формату оцінювання. Позитивні відгуки студентів і викладачів підтверджують, що досвід ТНМУ є не лише прикладом успішної інтеграції сучасних технологій у медичну освіту, а й свідченням того, що українські університети здатні формувати нові стандарти симуляційного навчання європейського рівня.
Другий день конференції присвятили стендовим доповідям і підбиттю підсумків. Завдяки відкритому цифровому доступу учасники змогли детально ознайомитися з широким спектром досліджень – від методологічних аспектів підготовки фахівців з управління охороною здоров’я та аналізу професійної мотивації інтернів до застосування проблемно-орієнтованого навчання та інструментів цифрової дидактики в клінічній хірургії. Окрему увагу було приділено телемедицині та методам симуляційного навчання здобувачів освіти травматологічного профілю.
Фінальним етапом форуму стало комплексне підсумкове оцінювання. Всі зареєстровані учасники пройшли обов’язкове тестування для перевірки набутих знань.
Лариса ЛУКАЩУК